“Гра в імітацію”
У 2014 році вийшов байопік про Алана Т’юринга з Бенедиктом Камбербетчем у головній ролі. Наразі прізвище Т’юринг насамперед асоціюється з тестом, що дозволяє відрізнити штучний інтелект від людини. А під час Другої Світової війни група Тьюринга розшифрувала німецький алгоритм кодування Енігма. Робота Т’юринга, як кажуть дослідники, наблизила кінець війни на два роки і врятувала не менше двох мільйонів життів.
Через десять років після закінчення війни вчений наклав на себе руки, не витримавши переслідувань через гомосексуалізм. Яблуко, яким отруївся Т’юринг, згодом перекочувало на логотип компанії Apple.
“Сноуден”
Едвард Сноуден працював фахівцем із кібер-безпеки в ЦРУ. Відомим він став у 2013 році, коли розповів усьому світу про програму PRISM, створену з метою моніторингу особистих даних усіх інтернет-користувачів. Тисячі параноїків по всьому світуі захоплено ахнули: вони справді за нами стежать! І Facebook, і Google, і інші великі сервіси зливають дані уряду, навіть якщо вони це заперечують.
Фільм пропонує нам замислитись про межі особистого простору в інтернеті. Часто, реєструючись на новому сервісі, ми ставимо галочку під угодою про використання даних, не читаючи тексту. Сноуден показав, що відбувається з нашими даними насправді.
“П’ята влада”
А тут сюжет про конфіденційність даних розгорнутий в інший бік. У центрі подій — WikiLeaks, організація, яка публікує засекречені документи, що дозволяють по-новому подивитись на різні події. Наприклад, світова економічна криза 2008 року почалася з краху банківської системи Ісландії. А завдяки WikiLeaks всі дізналися про махінації та порушення банківських протоколів, які до цього призвели.
Чи мають право громадяни вимагати від урядів та організацій розкриття засекречених даних, якщо від них залежить доля усієї країни? І хто такий Джуліан Ассанж — борець із системою чи честолюбець, який за будь-яку ціну рветься до популярності? До речі, в головній ролі знову Бенедикт Камбербетч – йому чудово вдаються ролі амбітних розумників.
“Стів Джобс”
Черговий байопік, цього разу про засновника корпорації Apple. Це не єдиний фільм про Джобса, але «Apple: історія спокуси» все ж таки розповідає про корпорацію. А цей фільм — художня біографія людини, яка зуміла змінити світ і померла на піку слави та багатства.
Зняти цікавий фільм із біографії не завжди просто. Не робив Джобс розшифровок німецького військового коду та з ним не було гучних скандалів за участю уряду. Тому картину зосереджено на трьох поворотних моментах життя Джобса-бізнесмена — презентаціях нових продуктів. Сценарист Аарон Соркін намагається розкрити характер героя через діалоги — напружені та дотепні. А щоб глядачі не нудьгували, у головній ролі знявся Майкл Фассбендер – не дуже схожий на Джобса, але як грає!
“Соціальна мережа”
Було б дивно, якби про Facebook та його засновника Марка Цукерберга не зняли фільм. Ви знали, що одне лише доменне ім’я Facebook.com у 2020 році коштувало 16 мільярдів доларів? І весь цей чималий капітал виник лише за кілька років.
Історія наймолодшого американського мільярдера, включаючи навчання в Гарварді та перші сторінки в університетській мережі, має показати нам, як до всесвітнього успіху приходить звичайний трудяга-розробник у футболці. Загалом виходить переконливо — особливо в тих сценах, де показано особисте життя Марка. Але ми знаємо багато талановитих розробників — тільки їхні проекти не виростають у всесвітню соцмережу. Тож залишається відчуття недомовленості, наче щось важливе залишилося за кадром.
