Тестування програмного забезпечення: типи, види та застосування

Тестування програмного забезпечення (ТПЗ) – це процес перевірки та оцінювання якості ПЗ з метою виявлення помилок, дефектів і проблем. Метою тестування є переконатися, що ПЗ працює правильно, відповідає вимогам та очікуванням користувачів, а також забезпечує надійність, безпеку та ефективність роботи. Поговоримо про тестування докладніше;

Що таке тестування ПЗ

Тестування програмного забезпечення – це процес, під час якого проводяться експерименти для виявлення помилок і дефектів у програмі. Воно дає змогу переконатися, що ПЗ працює коректно, відповідає вимогам і очікуванням користувачів, а також працює надійно і безпечно.

Основні елементи процесу тестування – планування тестування, розробка тестових кейсів і сценаріїв, виконання тестів, аналіз результатів і звітність. Важливо також враховувати і поєднувати різні типи тестування, як-от функціональне, навантажувальне тощо, а також використовувати автоматизацію тестування для підвищення ефективності та повторюваності процесу.

Етапи тестування ПЗ

 Основні етапи тестування ПЗ включають:

1. Юніт-тестування: перевірка окремих компонентів і модулів програми для виявлення дефектів на ранній стадії розробки.
2. Інтеграційне тестування: перевірка взаємодії та коректної роботи різних компонентів програми разом.
3. Системне тестування: перевірка роботи всієї системи або додатка загалом з використанням різноманітних сценаріїв і тестових даних.
4. Приймальне тестування: перевірка відповідності програми вимогам та очікуванням замовника, а також її готовності до впровадження та використання.

 Кожен етап має своє значення і виконує певні функції. Наприклад: 

• юніт-тестування дає змогу виявити дефекти в окремих частинах програми та забезпечити їхню надійність, підвищити якість коду та його зрозумілість для наступних розробників.
• інтеграційне тестування допомагає перевірити, що компоненти програми працюють коректно разом і виявити помилки, які можуть виникнути тільки під час їхньої спільної роботи;
• системне тестування дає змогу перевірити працездатність і відповідність вимогам усієї системи, включно з функціональністю, продуктивністю та безпекою;
• приймальне тестування, своєю чергою, виконується для засвідчення замовника в тому, що програмне забезпечення відповідає його вимогам і готове до використання.

Кожна стадія тестування відіграє важливу роль у забезпеченні якості програмного забезпечення та впевненості в його правильній роботі перед його випуском і використанням.

Методи тестування ПЗ

Ручне тестування

Ручне тестування – це процес, у якому тестувальники виконують тестові сценарії та перевіряють функціональність програмного продукту вручну. Вони стежать за кожним кроком тестового процесу й активно взаємодіють із застосунком, перевіряючи його працездатність, користувацький інтерфейс і відповідність вимогам.

Переваги ручного тестування

• Гнучкість і адаптивність: тестувальники можуть швидко адаптуватися до змін і вносити корективи в тестові сценарії.

• Інтуїтивне розуміння: ручне тестування дає змогу виявляти проблеми, які можуть бути упущені в автоматичному тестуванні.

Недоліки:

• Обмежена масштабованість: ручне тестування вимагає великої кількості часу і ресурсів для виконання великих наборів тестів.

• Можливість помилок: ручний процес більш схильний до людських помилок, що може призвести до пропуску помилок або неправильної оцінки результатів.

Автоматичне тестування

Автоматичне тестування – це використання програмних засобів та інструментів для виконання тестових сценаріїв і перевірки програмного продукту. Тести створюються з використанням скриптів і автоматизованих інструментів, які можуть емулювати дії користувача, перевіряти функціональність і продуктивність ПЗ.

Переваги автоматичного тестування: 

• Підвищення продуктивності: автоматичне тестування може виконуватися безперервно й автоматично, що дає змогу збільшити обсяг і швидкість тестування.

• Точність і надійність: автоматичні тести повторюють одні й ті самі дії з високою точністю і виключають людський фактор.

Недоліки:

• Складність створення та підтримки: автоматичні тести вимагають певних навичок та інструментів для їхнього розроблення та оновлення.

• Обмеження відтворення: деякі види тестування, особливо пов’язані з призначеною для користувача взаємодією і візуальним контекстом, можуть бути складними для автоматизації.

Загалом, ручне й автоматичне тестування мають свої переваги та недоліки, і часто ефективне тестування включає комбінацію обох підходів. Ручне тестування дає змогу перевірити аспекти, які складно автоматизувати, як-от користувацький інтерфейс і користувацький досвід, а автоматичне тестування забезпечує підвищену швидкість і точність виконання тестів.

Оптимальний вибір методу тестування залежить від контексту проєкту, його вимог і доступних ресурсів. Важливо враховувати фактори, такі як терміни, бюджет, складність застосунку і можливість повторного використання тестових сценаріїв.

Види тестування ПЗ

Функціональне тестування перевіряє, чи відповідає програмне забезпечення заданим функціональним вимогам. Воно фокусується на тестуванні функцій, операцій і поведінки програми. Функціональне тестування включає перевірку вхідних даних, перевірку правильності обробки даних, перевірку роботи функцій і перевірку коректності вихідних результатів.

Нефункціональне тестування, своєю чергою, оцінює якісні атрибути програмного забезпечення, як-от продуктивність, надійність, безпека, зручність використання та сумісність. Приклади нефункціонального тестування включають навантажувальне тестування, регресійне тестування, тестування безпеки, тестування юзабіліті та інші.

Інші види тестування включають:

Навантажувальне тестування: перевірка реакції програми на високе навантаження і визначення її продуктивності та стабільності за екстремальних умов.

 –Регресійне тестування: повторне виконання тестів для виявлення нових помилок після внесення змін у програму або систему.

–Тестування безпеки: перевірка системи на вразливості, атаки та забезпечення конфіденційності, цілісності й доступності даних.

–Тестування юзабіліті: оцінка зручності використання та задоволеності користувачів під час роботи з програмним забезпеченням.

 –Інтеграційне тестування: перевірка взаємодії між компонентами програми або системи для забезпечення їхньої спільної роботи.

 – Автоматизоване тестування: використання інструментів і сценаріїв для автоматизації виконання тестових завдань і збільшення ефективності тестування.

Кожен вид тестування має свою специфіку та мету, і комбінація різних видів тестування забезпечує більш повне покриття перевірки програмного забезпечення.

Роль тестувальника в процесі тестування

Тестувальник ПЗ відповідає за виконання тестових завдань, виявлення помилок і невідповідностей, а також перевірку якості програмного продукту. Його роль у команді розробки полягає в забезпеченні високого рівня якості, запобіганні проблемам і підвищенні надійності програмного забезпечення. Тестувальник взаємодіє з розробниками та іншими членами команди для розуміння вимог і забезпечення відповідності функціональності та очікуванням користувачів.

Для роботи тестувальником необхідні такі навички та знання: 

• розуміння методологій тестування, 
• вміння розробляти тестові сценарії та плани, 
• аналітичні та проблемно-орієнтовані навички для виявлення та аналізу помилок,  
• розуміння основних мов програмування і технологій, 
• комунікативні навички для ефективної взаємодії з командою розробки.

Висновок

У процесі розробки програмного забезпечення тестування відіграє ключову роль у забезпеченні якості та надійності продукту. Тестувальники виконують важливу функцію з виявлення помилок і забезпечення відповідності програми вимогам та очікуванням користувачів. Розробники та тестувальники повинні працювати в тісній співпраці, щоб досягти високого рівня якості та створити успішне програмне забезпечення.