Unit тест — це невелика програма, яка тестує роботу окремого відрізка коду. Завдання тесту — переконатися, що саме ця ділянка коду функціонує нормально, виконує своє завдання в різних умовах, і не заважає роботі інших ділянок коду та всього продукту.
Не всі розробники люблять unit-тести: вони забирають багато часу. Коли щоразу unit тест показує, що код працює нормально, навіщо тестувати те, що і так працює? Але в комерційній розробці нікуди без тестування, включаючи розробку на Java. Поговоримо про java unit тести, як вони працюють і коли їх потрібно використовувати.
Для чого потрібні Unit тести
Будь-який програмний продукт, код якого не покритий тестами, приречений на повільну болісну смерть. Навіть якщо спочатку така програма працює нормально, досить швидко вона починає збоїти, видавати помилки, і зрештою працювати з нею стає неможливо. Навіть якщо така програма функціонує, ніхто не розуміє, що відбувається всередині, якщо розробники коду давно покинули проект.
Тести використовуються на різних рівнях: наприклад, верхівневі тести перевіряють програму на відповідність бізнес-логіці. Але для тестування окремого модуля зовсім необов’язково проганяти всю програму через повний сценарій користувача. Достатньо ізолювати потрібний відрізок коду та змусити його виконати свою функцію. Це і є Unit тестування — “unit” перекладається як модуль.
Тестування може бути ручним та автоматизованим, але якщо йдеться про Unit тести, вони частіше бувають автоматичними. При ручному тестуванні використовується покрокова інструкція. Автоматичний Unit test — це невелика програма, яка емулює дії користувача. Unit тестами можна перевіряти окрему функцію, процедуру, метод, модуль чи об’єкт.
Створенням Unit тестів займаються тестувальники-автоматизатори чи розробники. Модульне тестування може бути простим або складним, залежно від стратегій, принципів та інструментів тестування у команді. Головне, що не слід забувати: тести повинні не тільки існувати в системі, але запускатися і підтримуватися. Інакше жодного сенсу у їхньому написанні немає.
Застосування Unit тестів
Є кілька основних сценаріїв, за яких варто писати Unit тести.
- Легкий рефакторинг
При легкому рефакторингу, тобто внесенні елементів в код, модульне тестування дозволить швидко виявити проблеми нових елементів коду.
- Інтеграційне тестування
Інтеграційне тестування — це тести вищого рівня, під час яких перевіряється взаємодія різних модулів програми між собою. Unit тести можуть бути частиною інтеграційного тестування.
- Документація
При написанні Unit тесту створюється документ, який визначає завдання тесту. Чим більше таких документів у продукті, тим простіше його підтримка та оновлення, особливо коли змінюються розробники.
- Test-driven development
Існує підхід, популярний у комерційній розробці, при якому спочатку пишуться тести та документація на них, згідно з архітектурою майбутньої програми. Тести задають класи, методи та особливості їхньої поведінки. Потім створюється код і різні елементи коду можуть використовуватися тільки за умови, що вони пройшли тести. Цей кропіткий підхід вимагає часу, проте готовий код повністю протестований і задокументований.
Що таке JUnit
Почнемо з того, що для Unit тестів можна використовувати різні фреймворки. Добре підібраний фреймворк робить створення Unit тестів швидшим та простішим. Так, якщо написання тесту для обраного юніту з нуля може тривати кілька годин, то з фреймворком час скорочується до хвилин.
Існує безліч різних фреймворків для різних мов програмування, зокрема, і для Java. Треба сказати, деякі мови краще підходять для модульного тестування, ніж інші, і Java, звичайно, нагорі списку. Синтаксис Java дозволяє створити модульні тести без використання додаткових бібліотек.
JUnit — це фреймворк для створення модульних текстів на мові Java. Він входить до сімейства фреймворків xUnit для різних мов програмування. JUnit породив систему розширень, включаючи відомий інструмент автоматизації роботи у веб-браузері Selenium. Завдяки Junit були створені, опрацьовані та покращені концепції тестування ПЗ — як, що і коли треба тестувати.
Анотації для JUnit
У четвертій версії JUnit з’явилися інструкції. Це метадані, які можуть бути додані в код Java, щоб зробити його простішим для читання. Анотації можна додавати до методів, класів та змінних.
Наприклад, анотація @Before використовується, зокрема, щоб перед java unit тестом виконати певну логіку, наприклад обробити якийсь оператор. Так само працює інструкція @After, тільки логіка виконується після тесту. Анотація @Ignore дозволяє ігнорувати певні умови. Повний список анотацій потрібно дивитися в описі JUnit, починаючи з четвертої версії.
Приклад JUnit тестування
Висновки
Багатьом розробникам не подобається писати тести, включаючи java unit тести. Це вважається нудною роботою порівняно з написанням коду. Але річ у тому, що без тестування можна створювати лише проекти-одноденки, життєвий термін яких — кілька місяців.
У будь-якому більш-менш серйозному комерційному продукті без тестів не обійтись. Занадто великі ризики, з якими може зіткнутися замовник у разі використання неякісного ПЗ. Уявіть собі лікарню, енергостанцію чи космічний корабель, на яких заглючив код та сталася аварія. Адже такі випадки реально бували. Та й бізнес, у якого стали всі процеси, бо новий реліз поклав систему, навряд чи буде задоволений.
Тому тести треба писати. Необов’язково покривати тестами 100% коду, але якісне тестування — запорука успішного програмного продукту.
